Це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

      Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

      Мета національно-патріотичного виховання полягає у створенні засад для системної і цілеспрямованої діяльності щодо виховання молодої людини – патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури.

    Національне виховання – це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, виховання їх у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Система виховання ґрунтується на ідеях національно-патріотичного світогляду, філософії, ідеології, а не на ідеях якогось вчення чи якоїсь партії, громадсько-політичної організації.

    Національна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що увібрали в себе надбання національної виховної мудрості.

     Патріотизм – це поєднання знань, почуттів i дій. Патріотичне виховання не протиставляється, а ор-ганічно доповнюється національним та iнтернацiональним вихованням. У процесі патріотичного виховання культивуються кращі риси української ментальності – любов до України, працелюбність, iндивiдуальна свобода, зв’язок із природою, щирість i доброта, гостинність, повага до рідних тощо. Істинний патріот – це завжди людина національно зріла.

        Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

• утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
• виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
• підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;
• усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
• утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
• культивування кращих рис української ментальності, працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;
• формування мовленнєвої культури;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

       Принципи національно-патріотичного виховання:

• принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;
• принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості на набутому морально-етичному досвіді людства;
• принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності;
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції;
• принцип цілісності означає, що виховання організовується як системний педагогічний процес, спрямований на гармонійний та різнобічний розвиток особистості, формування в неї цілісної картини світу, передбачає забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи;
• акмеологічний принцип вимагає орієнтації виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення і потенційні можливості особистості, створення умов для досягнення нею життєвого успіху, розвиток індивідуальних здібностей;
• принцип особистісної орієнтації означає, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно і неповторно;
• принцип життєвої творчої самодіяльності передбачає становлення особистості як творця свого життя, який здатен приймати особисті рішення, і нести за них відповідальність, повноцінно жити і активно діяти, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни;
• принцип толерантності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів, здатності диференціювати спільне та відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру, як невід’ємну частину загальнолюдської;
• врахування iндивiдуальних задатків i здібностей учнів, рiвнiв їхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, специфіки курсу навчання і майбутньої спеціальності;
• партнерство як форма стосунків між викладачами i учнями, співпраця у вирiшеннi питань навчання, відпочинку, побуту, підтримка i стимулювання учнівських iнiцiатив;
• єдність навчання та виховання, що передбачає добросовісне виконання кожним учнем своїх функціональних обов’язків i громадських доручень, участь у громадському житті групи та училища.

Національно-патріотичне виховання учнівської молоді в умовах воєнного стану

Агресія російської федерації проти України вплинула на всі сфери нашого суспільства. У ХХІ столітті Україна за багато років спокійного життя та розвитку знову зіткнулася з війною на своїй території, яка зактуалізувала значимість національно-патріотичного виховання як пріоритетного напряму діяльності держави та суспільства, щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність, незалежність), формування почуття патріотизму, поваги до Конституції та законів України.

В основу системи національно-патріотичного виховання молоді покладено ідеї зміцнення української державності, формування патріотизму та утвердження національних цінностей. На сучасному етапі, коли наша країна перебуває у стані війни, першочерговим залишається виховання молоді в дусі патріотизму, любові й поваги до своєї держави, свідомої готовності стати на захист країни.

Держава мова 

Провідна роль у вихованні молоді належить українській мові, як духовному стрижню нації. Учнівська молодь має усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі господарства. Тому велика увага повинна приділятися збереженню і примноженню духовних цінностей, культурних національних традицій, шанобливому ставленню до української мови. 

Свідченням цього є щорічні заходи, що вшановують видатних українців: 

• «Дні української писемності та мови»;
• «Дні рідної мови»;
• «Мова як історична категорія»;
• «Походження і розвиток української письменності».

Здобувачі освіти щороку беруть участь у Міжнародному конкурсі знавців рідної мови імені Петра Яцика, Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської молоді імені Тараса Шевченко, обласному конкурсі читців «Шевченко з нами».

Така системна робота сприяє формуванню моральних ідеалів, встановленню живого зв’язку минулого з сучасністю, вихованню почуття гордості за свій край, за свій народ.

ХХІІІ Всеукраїнський радіодиктант Національної Єдності

27 жовтня 2023 року до Дня письменності та мови учні долучилися до написання ХХІІІ Всеукраїнського радіодиктанту Національної Єдності з метою пропагування грамотності, підтримки та розвитку державної мови, виховання високої мовної культури. Завдяки цьому заходу вчителі та учні мали можливість долучитися до написання диктанту й відчути себе єдиною потужною спільною родиною через приналежність до нашого головного духовного скарбу що об’єднує — рідної мови.